А на зорі вийду на ґанок
Зустріну сонце в обіймах,
Щоб у відповідь пригорнуло,
Відвело тривогу в думках.
Не вщухала всю ніч сирена,
Зловісно вітер завивав,
Ось така була мізансцена,
Летіли ракети, це знав.
То ж цей ранок дорогоцінний,
Богу щира подяка моя,
Що з усіх моїх близьких, кожний,
Відписався:”Все добре рідня!”
Та да: зараз буває раптом вітер зашелестить в деревах, то так і пригинаєся до землі після тих ракет. Ранком проснувся і слава Богу! Нажаль, актуальна лірика. Переможимо!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже важко все це зараз сприймати. Та, як завжди, не хочеться рідних зайвий раз і турбувати, аби лише підбадьорити їх. Їм і так не легше від зайвих тривог, бо вони ж разом з нами, а не десь за кордоном від усього цього. Дуже проникливі щирі рядки, зачепило за душу. З повагою і теплом душі.
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую.Життя,як є.Болить душа.Пишемо вірші.З повагою.
Актуальний вірш про наше сьогодення.Віримо у Перемогу! 
