В Японії під вічним небом
Є стежка "Кожен Сам За Себе"
Коли з собою сам на сам
Ти ввіривсь тільки небесам
Коли залишив всіх позаду
Й ніхто не дасть тобі пораду
Коли усі страхи і болі
Лише твої, лише з тобою
І буйство внутрішніх пожеж
На інших не перекладеш.
Нехай це лиш коротка мить
Коли тривожить і болить
Коли у стиснутій хвилинці
Ти з цілим світом наодинці
Коли тебе вітри пропащі
Залишили напризволяще
А над чолом, немов отари
Згустились сутінкові хмари
Тобі здається, що це - вічність.
Та врешті-решт пробилось сонце
Як бачиш, і в твоїй сторонці
А з ним прийшов кінець натузі.
З тобою родичі і друзі
І все оточення з тобою
Ти йдеш звичайною тропою
Ти кажеш, марення - не яв
Що на тій стежці ти стояв
Й ні за що ти не хочеш знати
Коли на неї знову стати.
В Японії під вічним небом
Є стежка "Кожен Сам За Себе".
11.03.23