Початок почався учора і загубився у вийнятках,
фрази зривались і блідли в раптовій тиші
наче ставало приймати себе вже не прийнято.
Стерлись кордони на святість чужу і грішність.
Бог мов просив хоч мене особисто мовчати.
Він із незручності трохи доучував ще міфологію,
Він, як і я, ненавидів гуркіт, слова і грати,
Він вигадував людям нові параної і фобії.
У мій світ знов вривалися сотні осіб, ідеалів, ідолів,
від їх слів осипалося небо піском і гравієм
Бог проклацував кнопкою таймеру відліки,
і все зважував, певно, логічне, дурне і правильне.
Збляклий світогляд втратив кого наслідувати.
В класі пустому човгали сміхом дитячі душі.
А термометр досі вперто доводить до відома,
що з початками травня у світі стає надто душно,
а ключі від якогось там раю, треба іще заслужити.
Помолитись до Сонця і правди, і стати сильнішою,
перестати брехати, дивитись у очі, любити літо...
квітень 2018р.
