Молоденька вишенька в саду
Зарясніла ягідками вперше.
Я до неї тихо підійду,
Обніму і на душі полегша.
Вишне, вишне, подруго моя,
Ягідок твоїх дай скуштувати
Соковитих хоч і кислуватих,
Посмакую ними нині я.
Медом трішки їх підсоложу,
Щоб солодким і життя здавалось.
Потім собі сяду на межу
І полину мріями удалеч,
Де блакитні мирні небеса
Та пшеничне золоте роздолля
На широкім українськім полі,
Тішить серце нехай ця краса.
А ти, вишенько в садочку підростай,
Навесні вберись в серпанок білий,
Влітку знову ягідки доспілі -
Ними усіх щедро пригощай.