Наче й речі твої в моїй квартирі
А сам десь блукаєш
Наче чужий у новій країні.
Слова чую коло свого вуха
А відчуття ніби-це дурне відлуння
Не долітає,бо я на самому верху будівлі.
Дотик відчуваю коло своєї шкіри
А насправді-це моя особиста ілюзія віри
Бо навіть мурахи не пройшлися верхи.
І слово "разом" присутнє у лексиконі...
А відчуття,ніби ми зовсім у різних епохах!
Тож історія Попелюшки закінчиться уже сьогодні.
