Бачиш, стала занадто спокійна.
Знаєш, біль не відчутний зовсім.
Так раділа, що тепла осінь.
Я й забулась, й забула? – ось ні.
Зиму ту пам’ятаю досі.
Досі сніг, досі чорні сльози:
Нелюбов грілася на морозі.
Сни голублять ще й кіт на підлозі.
Лиш би зник слід на рівній дорозі.
Лиш би слід, лиш би знак – осінь, осінь…