Сьогодні так принадно посміхався ранок –
В промінні сонця сяяла його краса,
Блакитне небо випромінювало радість,
Виблискувала перлами в траві роса.
Легенько й ніжно доторкався вітер
До тіла, ніби ангельським крилом,
А пташечки співали весело й привітно,
І літо розливало лагідне тепло.
До мене нахилялись на деревах віти,
Повітря мій пестливо обіймало стан,
І заспокійливо пісні шушукав вітер,
Верхівками гілля дерев кивало в такт.
Як просто, Боже, Ти полегшуєш мій смуток!
Сумую – так, але не скаржусь на життя...
Лиш дякую Тобі за ласку й всі Твої дарунки,
За долю й вдачу, за минуле й майбуття!
02.07.2017
