На шиї шарф твій, як живий,
Бо вітер колисає ніжно,
Вздовж берега наш крок неспішний –
Салгір у хвилях між трави
Дзюрчить, як тисяч літ назад…
Ми потім будем споминать
Чуттєвий наш там променад,
Де соловей між серенад…
День сонячний, серцям чарівний,
Бузкові грона дух нам шлють,
Та до вокзалу нас ведуть –
Бульвару стежка де весіння.
Чуть серця стук, бо розставання
Іще одне. Тут губ торкання,
Чекає танок нас вінчальний;
А найсумніше, то прощання…
В'ячеслав Шикалович
03.05.1968р. – 07.01.2024р.
