Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Глашатай. Сповідь поета - ВІРШ

logo
Прозектор: Глашатай. Сповідь поета - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 7
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Глашатай. Сповідь поета

І

Дорікають непитані морди,
Мов, старих я порядків глашатай –
Усміхаюсь лише їм спогорда,
Пелехатячи чуб свій кошлатий.

Жалюгідні сучасні писаки!..
Шаленіють з химерним у герці – 
І подібне напише не всякий,
Та чи в серці епох відгукнеться?

Не хизуюсь я власним талантом,
Соловей бо не рівня дрімлюзі –
Лити б рими у душі галантно,
Мов росу на лани по засусі...

За усе осоружне та миле
Розпинаю свою на папері,
Що потиху важніє чорнилом,
Як від роздумів легшає череп.

Проміняв би життя без вагання
На нетлінне проймаюче слово,
Що, достоту зорі передранній,
Повсякчас променилося б ново.

Хай освищуть пориви ці орди,
Хай глузують із мене завзято –
Усміхнуся лише їм спогорда,
Пелехатячи чуб свій кошлатий.

ІІ

Милий місяцю,
Людства повічний спогляднику,
Ти блюєш, певно, сріблом від видива!..
Чую, близяться з далі нещастя челядники,
Прокламуючи: «Годі так жити вам!»
Ні бігцем, ні тихцем не уникнути фатуму –
Всіх рукою згребе невагомою,
А допоки ж на втіху охочим співатиму,
Хай душа геть отруєна втомою.
Я себе спопелю, тільки б сяяти натовпу,
Над содомою кадячи віршами
Про нетечу зажури, відради в ній атоми
Й ту, що в ложе вкладається іншому;
Хай для неї я – куций рядок у життєписі,
Та вона у моєму ж є розділом –
Ризикну почуття ці в мистецькому епосі
Вкарбувати римованим пострілом.

Гливий місяцю,
Світлом розхристуй карнизи ти!..
Я б хотів між хмарками прозорими
Юне горло серпом враз твоїм перерізати,
Щоби кров розкропилася зорями!..
Спокушає щоночі свічадо минулого
Відчайдушно у нім розчинитися
Під горішника шепіт від стужі знебулого,
Що до шиб випростовує китиці.
Тьми конання зрячи за дахами палаюче,
Самотою зжираюсь глибокою –
Чи не з того, питвом забуття заливаючись,
Для полегші зі дзеркалом чокаюсь?
Чи не з того твій лик навіває безсонницю,
А від сонця впріваю сонливістю,
Що за серцем ярким сіроденщина гониться,
Цькуючи все зневір’ям і хтивістю?..

Клятий місяцю, 
Вічний байдужий спогляднику!..
Вкрав би дідько тебе, шолудивого!
Знаю: ближній лиш може розкритися зрадником –
Я за юність спочув це заливою.
Чом гризоти спадають на плечі порошею?
За роки був настільки недобрий з ким?
Підбираю, на свято життя не запрошений,
По бенкетах щасливих недогризки.
Остогидло давитися ними, солоними,
Запиваючи хмелем й надіями.
Лиш як сни на повіки лягають білонами,
Раюванням проймаюсь омріяним.
Від такого навряд чи мажором горлатимеш –
Чую, з тілом лиш болі повісяться.

Ех, до чого ж мене допровадив ти, фатуме,
Що ночами варнякаю з місяцем!..

ІІІ

Спопеліє захмар’я блакить,
Наїжачиться штормом чорнозем.
По-інакшому все забринить,
Що надалі плекатиме розум.

Там волошки зніжніють в степу,
Нахлиставшись рум’янцю заграви –
Почуття, що народ призабув,
У серцях зажахтять солодкаво.

Не чудні, споконвічні лади
Перекрають продублену тишу –
Мимоволі старим й молодим
Зареберний вогонь розколишуть.

Підійнявшись із праху кругом,
Лють і ласка запіють дуетом,
І опише хтось яв цей рядком
Безіменного згадці поета.

13/16.І.24 р.

ID:  1003412
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.01.2024 12:16:20
© дата внесення змiн: 01.04.2024 01:10:59
автор: Прозектор

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Zorg
Прочитаний усіма відвідувачами (223)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 3.00 Середня оцінка читача: 3.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Нарст, 26.02.2024 - 09:58
Дурні якоїсь понаписував, а телепні кивають гривами.
 
Прозектор відповів на коментар Нарст, 26.02.2024 - 14:02
Звиняй, не для тупих пишу.
 
Незламна, 18.01.2024 - 18:49
Гарно, сподобалося 12
 
Прозектор відповів на коментар Незламна, 18.01.2024 - 19:57
Ну, як пишете щиро, то радий. Дякую hi
 
liza Bird, 18.01.2024 - 14:30
hi
 
Прозектор відповів на коментар liza Bird, 18.01.2024 - 15:06
hi
 
liza Bird, 18.01.2024 - 14:30
Велику роботу зробили. Думаю критика, або почути як освищують, хорошого поета це зробить геніальним. hi 16 16 16
 
Прозектор відповів на коментар liza Bird, 18.01.2024 - 15:06
Якщо людина геніальна, то жодні освистування і критика це не спростують. Спасибі, радий візиту hi
 
Zorg, 18.01.2024 - 14:13
Ураган-шквал-цунами-водопад эмоций, а по другому и не назовешь те чувства, которые охватывают после прочтения. Отчётливо просматривается рука Великого, которая явилась указующей. Узнаваемый "Сорокоуст" на старте событий вперемешку с "Ты прохладой меня не мучай". Прекрасное слияние! Хорошо о рожах сказали и о таланте громыхнули в тему! Образ чернил и бумаги тоже мне знаком, как и человек у зеркала. Месяц несказанно по-вашенски вышел. Серп и горло - великолепный фатальный образ, как и звёздная кровь, пролившаяся в небо.
Ото всюду веет фатумом. Мысли откалиброваны и подобраны одна к одной. Понравилось презрение, которое проливает автор к бездарности, в высшей степени!
Очень сложно описать, ибо пишу о первом впечатлении, остальное со словарем одолею. Это очень серьезная заявка на право существования, как мастера слова в мире поэзии.
Поздравляю вас, молодой мастер с успешной работой и выражаю огромную поэтическую благодарность за проделанную работу. hi
 
Прозектор відповів на коментар Zorg, 18.01.2024 - 15:04
Чесно, не думав про ті вірші, коли писав своє творіння, скоріше б тоді "Чорний чоловік", і то навряд чи. Образ місяця та серпа явився мені уві сні. Щодо решти, то певен, що у нас спільне бачення на поезію і бездар, що в неї лізуть без мила. ЛГ не так саме я, як образ поета в мені. Принаймні старався, три ночі шкрябав. Щиро вдячний за увагу, радий, що сподобалося hi
 
Martsin Slavo, 18.01.2024 - 13:43
Глибокодумно... hi ny5
 
Прозектор відповів на коментар Martsin Slavo, 18.01.2024 - 14:55
Як думав, так і написав. Дякую hi
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: