Тече вода, тече за яром
І думи з тих часів несе...
Сідало Сонце там багряне,
Кружляли дні, як карусель...
І на тополі височенній
Лист пісню радості співав,
Життя так чинно і так чемно
Вело мене в свої дива.
Малюнок виріс із туману –
Веселка небо сповила...
Чи кимось послана омана,
Що в різних барвах ковила?
Тече вода, тече за яром
Крізь зими, весни і громи –
Із незабутнього безхмару
В цю, дійсності летючу мить...
Під очеретом білі хати
Пливуть в літах серед дібров.
Коли б то наперед все знати –
Роси зібрав би серебро...
Життя – то сторінки ушиті –
Не перепишеш, не зімнеш;
Як маки і волошки в житі
Для світла в серці, що без меж...
Вячеслав Шикалович
03.01.2009р. – 27.01.2024р.
