Чекати більше не потрібно,
Лишив я присмак гіркоти.
Дружино, Мати, Україно,
Одна , лиш в цьому світі Ти.
Благав я Тишу щохвилини,
Мене в майбутнє віднеси,
Де квітне рута і калина,
Вже й наречену має син.
Лежу тут з Тугою я в Серці,
На Богом даніій цій землі.
Слівце молитви відзнайдеться,
Щоб розігнати геть жалі.
Чому всі парні Ваші квіти?
Я понад все Життя любив.
Пришлю привіт живий Вам "звідти",
З теплом весняних, перших злив!
