Це все іще я, хоч змінилася зовсім -
Оновлена версія - зла і жорстка.
Змінилась, як всі,
Бо по краю безодні,
Заплющівши очі від страху, пройшла.
І відчай, і біль катували нам душі.
Та сліз не було...
Розпач сковував рух.
Ковтнути б повітря, та здавлені груди -
Від сірих димів перехоплює дух.
На відстані подиху в темряві ночі
Все ж іноді бачу чи мрії, чи сни.
І Всесвіт мені так натхненно шепоче,
Що зміниться все, знову змінишся ти.
І будуть вірші не про біль, а про весни,
Про теплий туман на заплаві ріки.
Кохання війну назавжди перекреслить -
Ти тільки у серці його збережи...
Та поки в мені так неміряно злості,
Що в кожну клітинку залізно вросла.
Це все іще я, хоч змінилася зовсім -
Оновлена версія - зла і жорстка.
