То купка стратегів сіонських
У бункерах підвашингтонських,
І маріонетки в палацах,
І говоруни в “маскхалатах”,
Корчують з корінням слов'янство,
Щоб побудувати юдханство
Для ніби то вічного царства
Завіщаного юдопанству,
Хоч знають, що прокляті Богом
За вбивство Його на Голгофі,
А це означає – на вічно,
І прощення їм тут не світить.
Тож всі ці потуги даремні,
Та й їхні помістні тут кревні
Лише на дещицю ще чисті,
Бо в більшості помісь барвиста,
Що тягне лише на паяців,
Махаючи віялом з пальців…
Скінчаться невдовзі ракети
І баксів мільярдні пакети,
І маску – “ми дуже хороші”
Зірвуть з них нащадки, що в Польщі…
Так і є... 
