Я розсипаюсь на шматки
Які збиратиму одна, сама
Тяжкі для мене ці рядки:
По переду ще боротьба.
Війна з собою й проти себе,
І без наркозу зшити душу,
Латати серце по-живому –
Боляче... Терпіти мушу.
Здатися не маю права,
Аби для них світило сонце:
Свідомо я сама ступала
В життя, яке не розгадала.
Слів для втіхи не шукай,
Та й чи можна підібрати?
Мовчки ми наллємо чай,
Кожен з нас у себе в хаті.
Я розсипаюсь на шматки.
Спасло б тепло, але – зима.
І головне – не вижити,
А щоб не охолола я сама.
