Я чим далі іду,тим все менше стараюся йти.
Мам,пробач,я не стала найліпшою в світі.
А найкращі оцінки— брехня!не поможуть в житті
-Я не знаю куди себе діти.
Пробачай у моменти тривоги за мене,
/Я не стала предметом гордості./
Пробачай,що рідко приходжу до тебе,
Я поїла.Живу по совісті.
Братику,знаєш,не можу дивитись
На те,як ти швидко ростеш.
Час!Не лети!Спробуй спинитись!
Я б тут спинилася теж!
Пробач,що не стала тією сестрою,
Яку ти так завжди хотів.
Я не найкраща,але я з тобою
І більш не кидаю дротів
У наше минуле.
Я все забула!Вернулась до старту!
Брате,пробач,що я не збагнула
Раніше.
Чого ти вартий!
Тим,хто колись мене справді кохав,
Я б не сказала ні слова.
Куди ти кохання своє так запхав,
Що я вже не вірю в це знову?
А втім,пробачайте,поранені мною,
Я у коханні чудачка.
Я не повертаюсь.Не плачу зимою.
-Бажаю удачки!
Моєму коханню бажаю завжди
В моменти розлуки і болю
Все пробачати,приймати і йти
Поряд зі мною.
Тоді покажу я як вмію любить!
Рибко,я буду з тобою!
В моменти розлуки і радості мить
Готуйся до бою!
Усім,хто не не знає крізь що я пройшла,
Бажаю на це не дивитись.
Пробачте,що досі себе не знайшла
Пробачте,не вмію коритись.
Така от виходить Ода життю,
Непрофесійна,стандартна.
Пробачте усі,а я далі піду
Я не сумую!
Бувайте!
