Ось-ось настане вже весна,
Та точиться іще війна
У нашім рідному краю.
Кохану земленьку свою
Боронимо від ворогів
Своїх. Мені бракує слів,
Щоб передати весь той жах,
Що скоюють вони в містах,
В містечках, в селах. Ні, нема
В них серця. Лиш сама пітьма
У їхніх грудях. Але ми,
Щоб жить щасливими людьми,
Мов у небесному раю,
В своєму рідному краю
Із ними боремось щосил.
Знов стане мирним небосхил
Й таким же буде ціий вік.
Сьогодні вже в нас рівно рік
Велика точиться війна.
Украй жахливая вона.
Жорстокі ж вороги ведуть
Її, одначе наші йдуть
Супроти них, аби це зло
Здолати, як би не було
Їм важко. Борються вони.
Як переможуть, то війни
Не стане, а настане мир,
Який у свій прекрасний вир
Всіх візьме в нашому краю,
Щоб ми жили вік, як в раю.
Євген Ковальчук, 24. 02. 2023
