Там, де смородина росте,
І вишня зачаровує красою,
І навіть в дощ і краплі не впаде,
Бо яблунь цвіт завжди над головою.
Там, абрикосові ліси,
І полуниця землю закриває,
І шкода, що проходять ці часи,
І в ці часи повернення не має.
Там де смородина росла,
Тепер трава неначе на узбіччі,
І навіть в день, коли дощу нема,
То все одно є краплі на обличчі.
