З часу Бога, як створено Світ,
Голоси долинають правічні:
Рідним Словом озвучено міт
Та історію нашу стоїчну.
Мова-кобза живе і бринить,
Вона диха, цвіте, промовляє,
І співає, клекоче, й гримить,
У молитві Господній спливає.
Тихий голос твоїх почуттів
І кипучих думок водограї
У сплетінні римованих слів
Десь відлунюють в світі безкраїм.
Ми є вічні, допоки вона,
Рідна Мова , лунає на Всесвіт,
Є народ і родина-сім’я,
Голос нації - мудрості безмір.
Мова рідна – не просто слова,
То є предківська сила віддАвна,
Бо жива Україна, жива!
І не скорена істина славна.
Наші кращі сини – на краю,
В пеклі бою, на фронті жахному
Світ рятують й Вітчизну свою -
Україну, і Матір, і Мову.
*********
СПОКУШАЮ ТЕБЕ УКРАЇНСЬКОЮ...
Спокушаю тебе українською,
А вона, мов любов, палка;
Материнською – не чужинською:
Кожне слово – краса й жага…
В ньому грає небесна музика,
Почуттів гомінкий потік,
Кожне Слово – натхнЕнне музами,
Голос роду живий повік.
Спокушаю тебе вкраїнською,
Ти кохання моє одне;
Не ординською – материнською,
Що навчила співать мене,
Промовляти слова калинові:
Вірність, ніжність, зоря, любов…
Ми пов’язані Батьківщиною,
В нас нуртує вкраїнська кров.
Спокушаю тебе українською…
************
А кожне слово - правда суті,
Що будить думку, гріє кров.
Слова чудові, незабутні,
Гарячі, як сама любов.
І пісня наша - це відрада,
Жива історія душі.
Яснить минулого СВІЧАДО,
Ведуть в дитинство спориші.
А часом мріється чи сниться,
Як на святковому столі
Ляга на ОБРУС - ПАЛЯНИЦЯ,
І линуть пахощі її.
Із поля прямо до порога
женці вертались навпростець.
Поміж хлібів вела дорога,
Що звалась просто - ПУТІВЕЦЬ.
ДОБРОДІЙ-дід дає ОКРАЙЦІ
Дитині, з поля бо приніс.
- То хліб тобі, малий, від зайця,
Щоб ти здоровим, хлопче, ріс.
Повіє теплий ЛЕГІТ квітня,
Зійде між ПРОЛІСКІВ весна,
І зарясніє первоцвітом
В гаях ГАЛЯВА не одна.
А як пролине любе літо
Й осіння внадиться СЛЬОТА,
У ВИРІЙ линути-летіти -
Пташина доля непроста.
Співати вміємо й КОХАТИ,
Свободи гордий дух не згас.
А нині мусим захищати
Вітчизну й мову повсякчас.
Шумує кров, шумують вина,
Сади шумують і гаї...
Несе до Світу Україна
Слова пречистії свої.
#Світлана_Імашева
ID:
1035226
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 12.03.2025 00:22:10
© дата внесення змiн: 12.03.2025 00:22:10
автор: Світла(Світлана Імашева)
Вкажіть причину вашої скарги
|
