Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анна Демченко: Храм ( В соавторстве с Res) Неоконченный. - ВІРШ

logo
Анна Демченко: Храм ( В соавторстве с Res) Неоконченный. - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Храм ( В соавторстве с Res) Неоконченный.

Я пробирался сквозь терновник, на сапогах клубилась грязь.
Закат, как пламя из жаровни, глаза хлестал. С собой борясь,
я шел сквозь высохшие ветки, надвинув ниже капюшон,
и был мой шаг, усталый, редким, и путь тропинкой предрешен.
Кустарник становился реже навстречу северным ветрам,
и вдруг увидел я, как режет вдали крестами небо храм.
Я стал карабкаться под гору, но ноги медленно плелись,
плохую чувствуя опору - седых камней сырую слизь.

Усталость духом отчуждений,и с ветром воем в унисон,
Седые острия,забвенье,забытых скал - в их вечный сон
Меня затягивают ветки,обьятья высохших акаций,
Руками раздвигаю терен,шипами встрявший мне в запястья.
И вот,чуть-чуть осталось силы,в дали виднеется дорога,
Стальных ворот я вижу вилы,и розы красным у порога
Горит огнём,и уж смеркалось,в тумане грязные ручьи.
Забытый храм...он красовался,закатным облаком в крови.

Металл сочился ржавым потом, когда его моя рука
Коснулась, скрипнули ворота, колени дрогнули слегка,
И я вошел во двор осокой поросший. Хмурый исполин
Смотрел в мои глаза, как сокол в тугие сумерки равнин.
По стенам паутиной трещин шла геометрия времен,
И диск луны был перекрЕщен крестом, а я - перекрещЕн.
Сменив смятение на ужас глаза молили: «не смотри!»,
А горизонт, до точки сузясь, готов был треснуть изнутри.

Стекает страх по каплям боли,из шрамов тонкою полоской,
я на свободе - как в неволе,среди икон разбитых,броско
в глазах безумием зачахли,шагами измеряю пепел,
горящий у покровы факел,как будто жизнью вечной светел...
Я потерялась,просто странно,коварный шёпот,и оскалы,
слепой оглядкой ветражами,в осколках их в тумане скалы...
Скрипит под каблуками пыль,и позади закрылись двери,
во мне удушие пустырь,что намертво вновь заржавели...

ID:  166996
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 19.01.2010 12:25:03
© дата внесення змiн: 14.07.2015 21:05:32
автор: Анна Демченко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ellesmera
Прочитаний усіма відвідувачами (1242)
В тому числі авторами сайту (32) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

8 КороЛев, 24.08.2015 - 16:27
совершенно замечательно;
начало напомнило мне, как я, пьяный, ночью, однажды карабкался на гору - как не сорвался?..непонятно)
complimenti соавтору!
 
Анна Демченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Если бы мы напились с соавтором, мы бы и не такое написали biggrin
 
Erebos Darkness, 17.02.2010 - 23:04
Оценка поэта: 5
Красиво...
 
Анна Демченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благодарю... wink 16
 
Waveage, 20.01.2010 - 09:34
Оценка поэта: 5
Очень хороший язык, образность, атмосфера передана на ура.
Несколько раз сбивалась в ритме из-за несоответствия размера, но впечатление все равно весьма! wink
Ждем-с продолжения 31
 
Анна Демченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, постараемся закончить как нибудь... wink 16
Спасибо Вам 16
 
Ellesmera, 19.01.2010 - 16:31
Оценка поэта: 5
Стекает страх по каплям боли,из шрамов тонкою полоской,
я на свободе - как в неволе,среди икон разбитых,броско
в глазах безумием зачахли,шагами измеряю пепел,
горящий у покровы факел,как будто жизнью вечной светел...
Скрипит под каблуками пыль,и позади закрылись двери,
во мне удушие пустырь,что намертво вновь заржавели. 12 give_rose 32 give_rose 32 give_rose 32
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: