Ріка надій тече невпинно І сподівання щедро розлива По цій землі, по вічному невмінню Іти по ній. А вчинки і слова Карбують особистість, вчать терпінню Крізь хуги йти. І зціпивши вуста Боротись із неправдою і тлінню.
ID: 166758 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 17.01.2010 23:06:08 © дата внесення змiн: 17.01.2010 23:06:08 автор: kriwoy
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie