Мою життєву п’єсу зірвано
Та це востаннє
Я вийшла на сцену з сяючими очима і в яскравому одязі
Я раділа світлу прожекторів
Людям-глядачам, та людям-колегам
Всім хто зустрівся зі мною в цій щасливій дії
Все йшло до happy endу..
Та він вискочив із темряви
У всій своїй славі..
І завоював сцену
Змінив сценарій весело всміхаючись режисеру
Затьмарив головних акторів
А мене…поставив на коліна
Перед своєю красою…
і осліпив…
це востаннє!
Я захворіла ідолопоклонством
Оспівуючи любов
Забувши себе та світ навколо..
імпровізуючи
Залишу тільки спогади
І створю театр одного актора!