Я все ще та.
Поранена, слабка, не горда.
Такою стала, як тобі завгодно.
Кров ще пульсує тим сумним акордом.
Я все ще та.
Яка втішала довгими ночами.
І зараз поруч. Хоч лише думками.
Не затопити мою біль сльозами.
Я все ще та.
Яка вже час назад не оберне.
Яка тебе уже не поверне.
Яка нікого більш не пригорне.
Я все ще та.
Яка не втомиться тебе чекати.
Яка не в силах більше покохати.
Яку ти зміг і без зусиль зламати.
Я все ще та.
Я захопилася твоєю грою.
Тобі здалась давно вже, і без бою.
Як і раніше, дихаю тобою.
Я все ще та.
Я все ще не змінилась.
І я нікому досі не відкрилась.
Просто без тебе жити не навчилась…
Дуже гарно...так любов дійсно робить страшні речі особливо, якщо кохати віддано, а потім одна із половинок втрачає свій потяг, я таке відчула...якби не близькі мене мабуть не було б в живих...
Пронзительный стих! Я извиняюсь,что по-русски. Это мой родной язык. Нельзя так себя унижать. Любовь - это не рабство, А свободный полёт. Это-взаимность. Нет взаимности - венчаемся с гордостью. Но, только не ползком!!!!Самоуважение, прежде всего!
Я все ще та* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо большое за отзыв) полностью согласна с Вами, а этот стих я писала не про собственные переживания)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186387
