Дощить і дощить. І нічого більше:
що п'ятниця, що вівторок...
Знудьгований вітер шукає вістей,
пролистуючи бульварну
каштанову пресу, та все, що пишуть -
повтори старих повторів.
І, переполохані гнівним свистом,
ховаються по кав'ярнях
скуйовджені доби: пусті, як піна,
з обличчями в хмаровинні,
такі однакові, немов горнята
на тацях офіціантів...
А десь вдалині вигинають спини
мости - наче балерини,
які опустилися долу зняти
зі стомлених ніг пуанти.
І жовтень стікає дешевим бренді
по стінках скляного міста,
і небо його потихеньку цмулить,
і, пахкаючи кільчасто
імлою, нотує нові легенди
в розгорнутих наших кистях
поверх листопадів, що вже минули,
про інші, що теж скінчаться.
"И написано "Лехаим"
На спасательных кругах" (И.М. Губерман)
Ну, как в этом мире не сбрендить,
В наш век виртуальных атак?
Глушу я дешёвое бренди,
Киряю палёный коньяк.
Ведь трезвость - заявка о смерти.
Не пьёшь - увольненье, расчёт...
А печень пока пусть потерпит -
Ну, что же ей делать ещё?
Это уже моё, только что...
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оооо! для мене зараз якраз дуже актуально! дякую.
тільки от... а якщо печінка врешті знайде, що їй ще робити?... гм...
так соскучилась! так рада тебе)
как всегда - очень близко и красиво..
утонченно-красиво
мур)
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
привіт, котя. та я зовсім від рук відбилась. хоча, правильніше буде сказати, що тцими самими руками я якраз почала орудувати: замість віршиків, картинок, фантазій і божеволінь я шпатлюю і фарбую стіни)) пізнаю всі радощі пролетарського життя а це - так, віддушина, ковток свіжо-осіннього повітря...
дошпатлюю - і ласкаво просимо! запах свіжої фарби, суч.мистецтво на стінах, потертий диванчик і кава з бренді - як тобі?