Буває від тебе ніщо не залежить,
А зранку невчасно наступить зима.
І те, що покою як завжди нема
Скоріш заспокоює, аніж бентежить.
Стискається світ у масштаби квартири
І стіни ось-ось нам наступлять на п’яти
Потрібно не так вже багато чекати
Щоб тихо зіграти забуті мотиви.
А сон прилипає до рівних поверхонь.
І крутиться всесвіт між кавою-чаєм.
І те, що колись нам здавалось звичайним,
Сьогодні наповнює серце до верху…
