Вони пройшли цей шлях через руїни,
Через повстанські замахи й бійки
І поки буде жити Україна
Аж доти будуть жити і вони.
У серці кожного із нас буде горіти
Вогонь очей тих, що кидалися у бій
У серці патріота буде тліти
Вічна пам*ять про тих, хто уже не живий.
Тих, хто боролися за волю України
За честь народу свого до кінця
Невже це ми, їхні діти,
Забудем рідного отця?
А слава про безсмертний подвиг лине
Туди, в степи далекі і ліси
Далеко вже за межами Вкраїни
Чутки про них нам долітають звідусіль.
А ми, безчестя роду, вже й забули
Кому завдячуєм країною своєю
І що її ніколи вже не буде,
Як зараз попрощаємося з нею.
Тому, вас, браття, закликаю
Боротися за правду, волю й честь
І памятати ті традиції й звичаї,
Які були до нас, ніби тепер.
Дякую за вірш, але ви забули втавити величне слово СИЛУ...а без нього куплет стає менш виразним.
Невже це ми - взрощені ними діти,
Забудем силу рідного отця? Хай живе Україна! Героям Слава!
Просто банальна*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай живе Україна! Героям Слава!
