Мерехтіння світла, пульсування крові,
Що багряним шлейфом наповняє нас.
У такому ритмі я щоночі тону
Як згадаю образ, та не "твій",а "ваш".
Голосом солодким ти мене штовхаєш
До висот блаженства, до польоту мрій.
Поглядом лукавим ти мене бажаєш
І цей пил дівочий буде скоро твій.
Відчуваєш, милий, пульсування тіла,
Що так швидко тане у твоїх руках?
Я змогла, зуміла й серце запалила...
Про такі бажання пишуть у віршах!
Обернувся раптом, й знов ж таки, лукаво
Ти на мене глянув, й зрозумів усе.
Ти такий пікантний, все тобі цікаво
І тебе так часто не туди несе.
У її волоссі загорілось сонце,
А в очах прозорих - пристрасть і жага.
Ти відчув флюїди й зрозумів ти: "Ось де
я загублю серце, але це ж біда...
Я ж бо не самотній, все у мене плавно,
А в вогні згорю я...", - так подумав ти.
Але знов поглянув... й стало все так явно -
Від шаленства й жару нам не утекти.
