|
Темна ніченька моя, зореясная,
Закрий мені віченька, щоб спочила я,
Поринь мене у сни, кольорові свої,
Чудові, казкові й безтурботні такі.
Де я, немов та пташка, на волі літаю,
Пісні про щасливе кохання співаю,
Де я, немов, чарівниця, зорі збираю,
Дітям у сни рожеві, їх посилаю.
Темна ніченька моя, зореясная,
Закрий мені віченька, щоб спочила я,
Поринь мене у сни, кольорові свої,
Чудові, казкові й безтурботні такі.
Де я, немов та бджілка-трудівниця,
На пелюстках квітів, гарна танцівниця,
Від солодкого нектару божеволію,
Мед у свій вулик, ненароком зронюю.
Темна ніченька моя, зореясная,
Закрий мені віченька, щоб спочила я,
Поринь мене у сни, кольорові свої,
Чудові, казкові й безтурботні такі.
Де я, немов прекрасна та принцеса-краля,
Ой, яке диво! Знаходжу обручку, жадану,
Спокусливу і бажану...от така справа,
То до весілля пари...ох, принце, закохаю.
Темна ніченька моя, зореясная,
Закрий мені віченька, щоб спочила я,
Поринь мене у сни, кольорові свої,
Чудові, казкові й безтурботні такі.
ID:
262318
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 29.05.2011 17:02:26
© дата внесення змiн: 29.05.2011 17:02:26
автор: Макієвська Наталія Є.
Вкажіть причину вашої скарги
|
рубрики нема: " Казки для дорослих" 
