Твої у петлях корчаться слова (літературна пародія)
.
"Ти відлітаєш геть, за метром метр
все далі наших заповідних врочищ
і забуттям, немов обридлий светр,
мене ти розпускаєш і торочиш.
Твої у петлях корчаться слова,
роковані облуді на поталу...
Вся у вузлах аорти тятива,
а ти її безжально так нап’яла..."
(Ярослав Петришин)
Твої у петлях корчаться слова -
Навіщо зав'язала їх у петлі?
Ох, неправа ти була, неправа -
Потрапиш за їх муки в саме пекло!
Ходжу я в светрі з слів і мерзну, от дивак -
Не гріє він мене, як той, що з вовни...
Коли до мене вернешся навспак,
То я тебе зігрію, хоч іззовні.
Куди пішла ти? Я ж тебе чекав
У хащі наших заповідних врочищ.
Нема мені до тебе жодних справ,
А ти про себе все одно торочиш.
Обридла ти, як той словесний светр -
Замерз я в ньому, як на вітрі цуцик!
Відстань від мене, стань за кілометр –
Бо, слово честі, ти мене замучиш!..
29.09.2011 р.
* Ярослав Петришин "Аорта" (http://maysterni.com/publication.php?id=67300)
