Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ГАЛИНА КОРИЗМА: ТУМАНИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дякую Приємно за такий позитив!!! Для вас ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.01.2012 - 03:55
ДУЖЕ ГАРНІ ОБРАЗИ, ВДАЛА АЛЕГОРІЯ!НАВІТЬ НЕ МОЖУ ВИДІЛИ РЯДКИ, ЯКІ СПОДОБАЛИСЯ БІЛЬШЕ! ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я радію, що скільки хороших відгуків! А особливо від вас. Дякую за увагу. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Старалася Дякую, що читаєте мої вірші і заходити на мою сторіночку
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі писала Дякую, що зайшли на мою сторіночку
Леся Геник, 23.11.2011 - 21:41
Рідний край ніколи не забути,Де б прожить не випало мені... **** Ото вже по правді!!! Тетяна Горобець (MERSEDES), 23.11.2011 - 18:54
Нехай буде як найкраще... Чудові образи...Гарно написано... Наталя Данилюк, 23.11.2011 - 10:37
Зворушлива лірика...Рідний край ніколи не забути, Де б прожить не випало мені. - Прекрасні образи: На вершечках гір зима повисла І пливе в туманових човнах... Скрипотить, шурхоче під ногами Срібна делікатна білизна... Ліс одівся в лебединий пух... І туман на душі-як туга за рідним краєм...Прекрасно і щемливо. -світла Вам на душі! ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я писала вірша і вдивлялась у вікно на іспанські гори. Згадую: був туман і ліхтарі світилися кораловим намистом. Захотілося побачити сніжні Карпати
Н-А-Д-І-Я, 23.11.2011 - 07:34
Чуттєвий вірш!!! Співчуваю, але, може, все ще зміниться?Бажаю удачі!! Верба Владимир, 23.11.2011 - 07:08
Нехай піднімуться густі туманиІ Ви опинетесь у рідному краю. Коли оця щаслива мить настане Згадайте цю поезію свою. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цього року в січні мені пощастило побачити справжню українську зиму. Більше як сім років згадувала, яка вона зимонька Дякую за вашу поезію
|
|
|