Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: За ві́кнами – осінь… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, все гаразд... Я справді вдячна Вам...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердешно, що завітали...
Ярослав Дорожний, 30.11.2011 - 09:38
а може "ступа' босоніж..."?чудова образність із присмаком смутку. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Швидше всього, там не дозволить розмір... Ваш варіант...)))********* Щиро Вам дякую за уважність!!! Завжди приємно отримувати такі відгуки... Оксана Пронюк, 29.11.2011 - 23:26
Така вистигла осінь у слові,піднадхмурені брови небес, сонце з пригоршнів ніби псові сипле радісність скорих втеч... А ТИ ЯК ЗАВЖДИ - МОЛОДЕЦЬ!!! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
*********Дякую, моя Сонцеясна!!!**********
Наталя Данилюк, 29.11.2011 - 22:53
За ві́кнами – осінь… Давно не строката!Нахмареним небом знов супиться – лячно… -таки вже не строката...Та ще й примхлива:то небом захмареним насупиться,то задощить,а то і сонцем усміхнеться... Гарно! -яскравих Вам спогадів про осінь! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, люба Наталю... Швидко осінь пролетіла... Навіть не встиглося якось помітити... ********** І Вам теж тільки теплих золотошелестливих згадок... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А вони всі гарні...оті пори... кожна по-своєму...******** Дякую, Патарочко... Раїса Гришина, 29.11.2011 - 18:09
Під небом вона ще – втікачка непевна:Ступає босоніж в розсипаних тернах… Гарно- пригарно! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди радію Вашим отаким коментарям...Дякую щиро...))) |
|
|