«Зі всіх сумних слів, що коли-небудь вимволялися вслух, чи писалися, немає більш сумних, аніж: «Адже все могло бути інакше!» - Дін Кунц «Сльози дракона».
Якщо б…
Є декілька «якщо б» у нашому житті,
Хоча їх безліч аж нарахувати можна
в думках і калькуляторах бажань снодійних:
в минулих ночах і днів майбутніх сподівань.
Якщо б були ми незалежні, подібні вітру,
І вільні в польоті стоп й уяви поза стін і вулиць.
Якщо б була хоч трішки більша гама почуттів,
хоч втратиться свобода векторів і флюгерів очей.
Та ну її, нехай летить із вітром, аби не загасив
багряне полум’я Кохання дхарм*, - помислить хтось.
Якщо б святі думки лиш тільки в голову мою,
то певне вже це моє тіло, жило у інших вимірах-світах.
Бо ж Бог – у кожному, хто мислить-відчуває таємну
просинь Неба понад дивних хмар.
А святість творять поміж світлих душ, також,
догматів сірий пил й табу монополістів темних.
Вони й пороком звуть Природну насолоду наших тіл.
Якщо б спіймати у невід депозитів ще й рибку золоту,
о скільки б з нас… у розпачі сиділи, як баба з казки,
при чорних дирах із розбитого корита буття трухлявих
утрачених нагод, захмарних побажань.
Якщо би лиш дрібничку, та приємну,
як символ святого Миколая,
одержати якось над ранок…
О, так, якщо би знати-записати
адресу скриньки поштової її…
* дхарми – у буддизмі полум’я духовної сутності людини.
06.12. 20.13.
дякую Вам. 
