Поведи мене в гай ,
Між дерева зелені ,
Де лоскочуть вітри
Довгі коси мої,
Де тумани німі
Полягли над рікою
Ти за руку у світ
По землі поведи.
Поведи мене в сни,
Де шепочуться верби,
Де стрункі височать
Молоді явори,
Де у грудях твоїх
Б’ється юність весною,
Де весна – то життя,
А життя – то любов.
Забери мене в ніч
У покоси духм’яні,
Де тополі сумні
Заколишуть дощі,
Де немає тобі
Від любові спокою…
Ти за руку мене по землі поведи.
