Як втримати тебе, мій білий друже, як?
Забути легко так про нашу справу спільну...
Де "із" межує з "без", де спокій рук закляк
У тузі крижаній на ліжку зпорожнілім...
Застигне календар, вб'є тиша голоси,
Змарніють від чекань вокзали і перони.
Торкнеться ала даль краєчком полоси
Обірваних світань щоки гребця Харона...
Уламки від небес ловитиме земля...
Я більше не боюсь - цього ми так хотіли?
Як втримати тебе, мій білий друже, як?
Забути легко так про нашу справу спільну...
_______________________
Уставшему ангелу
Kaк тpyднo yдepжaть тeбя, мoй бeлый дpyг...
Kaк пpocтo пoзaбыть o нaшeм oбщeм дeлe.
Зaвeтнaя мeжa... Пoкoй ocтывшиx pyк
Cмeшaeтcя c тocкoй пycтyющeй пocтeли.
Зaмpyт кaлeндapи, yтиxнyт гoлoca,
He бyдyт бoльшe ждaть
вoкзaлы и пepрoны.
Oбopвaннoй зapи померкнет пoлoca,
Притpoнувшись к щeке бeздyшнoгo Xapoнa.
Бездоннейшая падь охватит все вокруг.
Я больше не боюсь - мы этого хотели?
Kaк тpyднo yдepжaть тeбя, мoй бeлый дpyг...
Kaк пpocтo пoзaбыть o нaшeм oбщeм дeлe.
poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285602
Автор: Flexis.
За вот эту строку "Уламки від небес ловитиме земля..."
Можно конечно было, и без повода, но это же такой образ
Melitop_olka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, как же приятно вот это все слышать. Спасибо. Но оригинал для меня, даже с тысячей "таких" образов, останется недосягаемым и одним из любимейших стихотворений вообще. Потому польщена, очень рада, что приглянулось, я очень старалась хотя бы чуточку приблизиться к оригиналу...
