Я не умею жить, в мире лицемерном,
глотать вранье и верить людям ...
Сложно адаптироваться…
как – будто кинут кем – то, на растерзание…
Я не умею жить, кому-то данью,
и столь быстро ориентироваться…
Мне нужно время, а его не так уж много,
я должен научиться различать на ощупь…
друзей и врагов. И не судите строго,
мы же любим это делать...?
В мое сердце… закрыт доступ...
и кому какое дело…!!!?
Юро, поезія дуже болюча.
Та ти не зможеш таким чином відгородити себе від світу, в якому є усякі: добрі, злі, задрісні, щирі, лукаві, вірні, зраливі і люблячі...
У цьому світі ми всі живемо. Ти мусиш стати сильним духом, волею і словом. Не закриватися, а навпаки шукати таких як ти.
Головне вір у свої сили! Успіху тобі!!!
Юра... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...То просто був порив якогось гніву і емоцій...і так якось получилося....)
Обовязково стану...
і буду шукати...зупинятися не буду...
Дякую...обовяково повірю...і я вже стаю вірити.... завдяки хорошим людям....
Дякую...величезне...
Выбирать не из чего. Делай, что должен, свершится, чему суждено. Приспосабливайся к обстоятельствам, выпавшим на твою долю. И от всего сердца люби людей, с которыми тебе суждено жить. Марк Аврелий-римский император.
Юра... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
