Сьогодні здійснилось:
Шовковисте щось наснилось.
Це постіль була біла;
А білочка змужніла
Пробіглася по ній,
Покинувши свою домівку.
"Ой що це діється ?" - питаю.
Вана мені відповідає:
"Тобі мабуть наснився ліс.
Дерева всі понагиналися
Й заклякли у чеканні."
Та не покинули мене вагання:
Чи то був ліс?
Чи то був дім?
І знову чекання...
Хтось хоче чути голос мій,
А я, лиш шепіт твій зачувши,
І всі вагання оминувши,
Прокинулась у ліжку.
Відчула постіль, білий шовк -
Враз гомін твій замовк.
(17 березня 2001 року)