Згубилось у сво́їх пір'їнах
Таке янголятко мале.
Ніяк не розпутати крила -
Ще поки не знає про те,
Що вмітиме в хмарах літати
Горта́ти під сво́є крило́
Людей. Чисті душі спасати,
Для них дарувати добро.
Неле́гке то буде завдання
Та все це не зараз. Маля
Розчісувать вчиться кохання
Незграбно ще так - янголя...
Красивий, ніжний, і такий щирий вірш. Я вірю в янголів, думаю, що вони і справді нам усім допомагають, і такої теми вірші мені дуже подобаються. У цьому вірші несеться світло, надія на те, що ангелочок буду допомагати творити добро. І це так прекрасно. Моя дорога Авторко, вірш надзвичайно хороший, він просто відрада для душі. Дякую!
Adele відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щоразу Ваші коментарі мов мед у мене на душі.... Ви чудо!