Зажурився старий дід,
Що йому робити,
Загубив рокам він лік,
Як на світі жити.
Одружитись захотів,
Молоденьку взяти,
Щелепу десь свою згубив,
Де її шукати?
Наречена не зважала,
На дідові зуби,
Вона добре про те знала,
Що сміються люди.
Чого йде вона за нього,
Є грошей торбинка,
Від добра отого всього,
Буде добра жінка.
Швидко зуби вона вставить,
Дідові старому,
Та навік його відправить,
До вічного дому.
Пам’ятав би рокам лік,
Не було б мороки,
Який з нього чоловік,
Пам'ять стерли роки.
