А крокуси цвітуть, цвітуть:
Бузкові, жовті, сині…
Тож, холоди вже не прийдуть,
Зійшли в краї глибинні.
Розмаю квітів ще нема.
Десь крокус білий дівся…
Невже затримала зима?
Вже і тюльпан підвівся,
Нарциси зеленню кричать, –
Земля—в Едем віконце.
Качки із вирію летять,
Їх зустрічає сонце.
А крокус білий все ще спить
Під жовтою травою.
Напевне і йому болить
Прощання із зимою.