Засвітило рано сонечко,
Прямо у моє віконечко,
Зайчик сонячний стрибає,
Мені спати заважає.
Мама мило посміхнулась,
І до мене пригорнулась,
- Вже пора вставати синку,
Я даю тобі хвилинку.
Умивайся йди швиденько.
- Я іду вже рідна ненько,
Ось уже ми у дорозі,
Моє серденько в тривозі.
Мама в світ мене веде,
Де таке чарівне все,
Все цвіте, все зеленіє,
Мама всьому так радіє.
Мене до себе пригортає,
І до мене промовляє,
Поглянь синку навкруги,
На ці діброви і луги.
Це все твоя рідна земля,
Вона навік сину твоя,
Кожне деревце, кожна травина,
Вона, твоя, сину, єдина.
На все життя запам’ятай,
Її завжди оберігай,
Люби свій край, свою країну,
Одну на все життя єдину.
Я щиро мамі посміхнусь,
До неї ніжно пригорнусь,
- Одна навік моя країна,
І, мамо,ти також єдина.
ID:
346278
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 25.06.2012 21:36:31
© дата внесення змiн: 25.06.2012 21:36:31
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
