Тиша. Ранкова кава.
Я у вікна – дивлюсь тобі услід
Гірка ця кава
Бо ти, пішла й до обід
Увійду до інтернету
Прочитаю яскраві вірші поетів
Наведу я смуту
Покурю. Й знову до поетів
Який сумний осінній ранок
Дістану аркуш й олівець
Сяду я на ганок
Почну писати, хоч я і не мудрець
Про твої небесні очі
Яскраву посмішку твою
Палкі поцілунки серед ночі
Проте, як я тебе люблю!!!
03.09.2012