МИ Є ЛИШ ВДИХ І ВИДИХ
Ми є лиш вдих і видих,
Дійсність же – омана;
І все було́ насправді в небутті;
Миттєвий спалах тих,
Кого поцілувала
Різдва усмі́шка й смерті. Ми є ті,
На кого з карт злостивих
Ролі розкладала
Грайлива доля десь на самоті
І не цуралась. З праху спопелілих
Ліпила ду́ші й миттю викрадала
Їх в небеса. Гадала на житті
І тішилась з змарнілих
Уже очей, із іскри, що згасала…
Ми лиш ті, що в сво́їй марноті
Від Божої сльози, що впала,
Є відблиском майнулим у бутті.
Павло Гай-Нижник5 січня 2013 р.
