Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Земна - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Г. Король, 17.10.2012 - 19:56
Чудова, тонка лірика. Такий зворушливий жіночий образ - виникає бажання втішити її, що земна панна теж вкрай комусь потрібна...
Наталя Данилюк, 17.10.2012 - 15:33
І скапують зорі на вулик утрати,Де пахло медами колись. У грудях розпуки - квиління страпате, Дощами зашморгана вись...- Стільки туги і відчаю в цьому щемливому вірші... Окрилена, 17.10.2012 - 14:47
І скапують зорі на вулик утрати,Де пахло медами колись У назві "Земна" та й у цілому вірші криється бажання чогось піднебесного, його відчуття Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У кожному серці певно криється оте - відчуття піднебесного...Щире дякую Вам, Наталю! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно Ви сказали, Ліоліночко...Дякую за те,що захоплюєте словом! Патара, 16.10.2012 - 19:15
Від квиління страпате три рази вмлівала!!! Ну як же ж ГАРНО!!! Лесунька, чую Ваш голос, після того, як подивилася чернівецьке відео... Читаю Ваші вірші і... чую Ваш голос.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Патарочко, а я вміліла від Вашого тричі-вмлівання Ну неперевершена Ви, навіть у коментах! Дякую!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, рада Вам, Веніаміне! Отак завше радуєте вже однією своєю появою!Дякую!!! Валентина Ланевич, 16.10.2012 - 16:06
Ридають самітні розгублені тіні.А небу не визріти дна, Де губиться ехо в пеачлі осінній: Безкрила, нелітна, земна... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю...Дякую, що розумієте... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сонечко! Навзаєм Тобі всі ці теплі слова...
Валя Савелюк, 16.10.2012 - 15:22
Коли межи злата листківШукають вітри онімілі скрижалі Засіяних щирістю слів... -- прекрасні слова... І скапують зорі на вулик утрати, Де пахло медами колись... -- неперевершено!... гарний вірш Ваш, Лесю... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю...Просто неймовірно люблю, коли Ви приходите... ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 16.10.2012 - 14:13
АПЛОДУЮ, ЛЕСЮ, ТОБІ ЗА ТЕ, ЩО ТИ ПРОДОВЖУЄШ ДИВУВАТИ МЕНЕ НЕЗНАЙОМИМИ СЛОВАМИ І ОРИГІНАЛЬНИМИ ХУДОЖНІМИ ОБРАЗАМИ, ТИМ САМИМ ПРОВОКУЄШ ЗВЕРТАТИСЯ ДО СЛОВНИКА, А В РЕЗУЛЬТАТІ ЗБАГАЧУЄТЬСЯ МОЯ РОЗМОВНА МОВА
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, якщо то дійсно так...)))Дякую Олю Вам! Адель Станіславська, 16.10.2012 - 11:32
І скапують зорі на вулик утрати,Де пахло медами колись. У грудях розпуки - квиління страпате, Дощами зашморгана вись... Моє... Бойчук Роман, 16.10.2012 - 09:24
"Безкрила, нелітна, земна..." - як підведена риска людського існування (життя), яке так іноді прагне наростити крила і здійнятися увись незвіданого (де, можливо, краще...), покинувши земні усі проблеми тому ж людству. Так, іноді хочеться втекти... Гарний вірш!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Романе, тонкострунна душа Ваша... Та дай Бог, щоби там звучали тільки щасливі мелодії та й крилом літним доля не обділила... Дякую за Вашу непідробну щирість! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Палгіє, що завітали...
|
|
|