Калина зацвіла
Така рясна.
Покрились віти білопінним цвітом.
Але ж це вже осінь – не весна
Вже плачуть грози за пшеничним літом.
А вона весела і сумна
Кружляє в білім танці, мов лебідка,
А на душі – загублена весна,
Та досі ненароджена ягідка.
А осінь до зими не йде – біжить,
Голодним вовком завиває вітер
Ой, що ж то буде, ти мені скажи
Із тим нев’янучим та запізнілим цвітом.