****
Вона до нього мовчки приєдналась,
Що біль і гнів і помста розлилась
В її очах, обманутих коханим
Обліком, присутнім і лукавим
Холодним лезом. З сумом правосуддя
Чинила дико зі слізьми в очах.
Мов божевільна стала на розпуття.
Руді розкішні коси по ночах
Безжально і без болю виривала.
Шукала винуватців і вбивала?
У порошок стирала й шматувала
Ввесь світ прокляла і з мечем в руках
Понівечені рани тихо розривали,
Тендітне тіло, кров’ю заливались
Всі люті вороги… помста солодка
Спокій принесла, боліло ж доки
До нього не вернулась і упала
Він там лежав благавши «зупинись,
Нетреба, мила, прошу схаменись»
Й вона до нього мовчки приєдналась