Я був на перехресті,
Де зустрілися життя і смерть,
Де у клітці піднебесній,
Душі йдуть у круговерть,
Де холоне кров у жилах,
Де від спраги сохне страх,
Де втрачає свої сили
Зграя згорблених невдах.
Я там був, ковтав відразу
Від ганебних людських мас,
Проти духу що одразу
Мчать виконувать наказ.
Проти духу, проти волі,
Проти власних земляків,
Запроторюють в неволю
Друзів власних і батьків.
Я там був, на грані смерті,
Мене голод убивав,
Холод жер кістки відверті,
Сніг сліди всі замітав.
Не холонули лиш руки,
У клітинках берегли
Жалібний момент розлуки –
Все в мелодію вплели.
У мелодію надії,
У мелодію добра,
Перемоги, дітей, мрії,
Гучних вигуків: Ура!
Руки все те пам’ятають,
У повітрі звук німий,
Ніби на роялі грають,
Ніби він завжди живий.
Сумно - гарний вірш.
