Рік набрав чотири пори
Й чотири квартали обняв,
В любові, щасті і у горі
Лиш частково поєднав.
Між собою не співпали:
Весна, що славиться любов’ю
Перший кварта підтоптала,
Зимній, багатий на здоров’я.
Любов завжди у перше рветься,
Хоч другий номер в році має,
Та сповна літу віддається,
Що в третій квартал попадає.
Літує щастя буйним цвітом,
Коли любов повагу має,
Аж тут осінь крутить світом
Й четвертий квартал все ламає.
Грудки в четвертий зима зносить,
Їх в нетривке понакидає,
І часто горе тим приносить,
Хто свою долю зневажає.
Коли людина в міжсезоння
У вихор життя попадає,
Любов, щастя чи безодня
У порі кварталом чекає.
