Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Причина болю **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сandy White, 08.12.2013 - 23:54
Душею ж ти кохаєш вже душу, а не тіло...Так воно повинно бути))) Якби це були не лише слова))) багато пар би не розводилось)))
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей світ не ідеальний, бо має зло. Я написав цей вірш, щоб читач міг зрозуміти причину, а не для того, щоб змінити світ, це не можливо, принаймі зараз.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Настане час і все стане зрозумілим. Та поки, кожен знас пізнає цю правду самостійно на прикладах свого життя.Радий, що вірш вам сподобався. Дякую за вашу увагу. Шпаківський Петро, 29.04.2013 - 13:13
Незрозуміло:Ост.стовпчик- більше гра слів,а ніж логіка.а ще скажімо -" Любов не схаменулась..."Тут теж важко прикритись ...навіть поясненням, що це художній прийом. ( Пишу не для образ).
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ось тепер зрозуміло. Пояснюю свою думку. В вірші розказується про дівчуну, яка сприймала любов, як тілесне відчуття, плутаючи її з пристрастю, хіттю, збудженням. Вона думала, що це і є любов, бо її відчуваєш тілом, але пройшов час, і ця її любов зникла. Справжня ж любов, це почуття, яке ми не відчуваємо тілом (Так як ви не відчуваєте тілом доброту, просто ви добрий і все. Ніяких напружень, гармонів, збудження.) Саме це і є справжня любов. Нею ми любимо душу людини, а не її тіло. Тому з часом вона не зникає, бо душа не старіє, на відміну від тіла, а лишень змінюється (змінюються бажання і почуття). Тож тепер про вірш. "Сидить сама сумує, розбилось її серце, Любов не схаменулась, а загубилась в пеклі. У чому ж помилилась, в думках вона гадає, Чому ж не розпізнала, що пристрасть не кохає." Тут описується, що її, начебто, любов зникла. Не схаменулась на початку, не сказала СТОП, тут чогось не вистачає, чогось більшого ніж тіло. І ця її любов загубилася в пеклі іі страждань і душевного болю. Бо вона принесла їй лишень спустошення і розчарування. Сподіваюсь я зрозуміло пояснив. Щодо катрену: "Любов - вона простіша, для тіла невагома, Неначе і не має, лишень душі знайома, У ній не помічаєш, що тіло постаріло, Душею ж ти кохаєш вже душу, а не тіло..." Це вже мова про стравжню любов (те, що я писав раніше), тілом ви її не відчуваєте (тому для тіла невагома), відчуваєте душею (тому душі знайома). Два останніх рядка я думаю пояснювати не треба. Сподіваюсь я зрозуміло поясним свій задум і думку. Дякую за щирий відгук. біла_орхідея, 26.04.2013 - 18:15
Ідея просто чудова! У Вас, Сергію, дуже глибоке розуміння людської душі і справжнього кохання. Дякую, що доносите до інших так щиро ці істини (які чомусь інколи важко зрозуміти без власного досвіду чи, можливо, такої чуттєвості, розуміння, даного від Бога). Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно почути від вас такий чудовий коментар. Так, ви праві, людині важко зрозуміти те, чого він не відчував. Як зрозуміти дитині, що таке біль від вогню, коли вона ніколи його не бачила і не обпікалася. Згоден, кожному дається щось від Бога. Наприклад, хтось добрий і він просто не знає як жити інакше, хтось каже правду і брехати просто не вміє, і т.д. Кожному щось дається, але ми також навчаємося у житті, щось приймаємо у душу, а від чогось відмовляємося. Цє і є наш вибір. У цьому і є наше життя. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподіваюсь, що так.Дякую, Іване за розуміння. Олександр Яворський, 25.04.2013 - 16:47
остання строфа - глибинна! але от думаю - хіба не може поєднюватися любов і пристрасть? хіба пристрасть не є одним із проявом любові? якщо любиш душу, хіба не любитимеш тіло?
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні друже, не може. Це тільки здається, що це можливо, але це не так.Якщо любиш душу, не помічаєш тіла. Ось, наприклад, якщо ти любиш свою дружину, та раптом вона захворіла (не дай Бог) і не може спати з тобою. Якщо ти любиш душу, то нічого в ваших відношеннях не змінеться. Але якщо ти любиш тіло, будеш шукати інше, для забоволення своїх потреб. То скажи чи можеш одночасно любити і душу, і тіло? Якщо ти змінеш дружині оправдовуючись, що це лишень тілесна потреба. Знай, це твоя брехня самому собі. Бо, коли любиш - не змінюєш НІКОЛИ! Любов Ігнатова, 25.04.2013 - 10:15
Не все так погано у нашому домі, коли любов і пристрасть зливаються в одне.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та я і не кажу, що у вашому домі все погано. Чого це ти так вирішила Ось скажи мені, Любавушка, чи може бути одночасно і світло, і темно, чи можна ненавидіти людину і любити одночасно, чи можна казати правду і брехати одночасно... Якщо навіть ти скажешь МОЖНА. Я відповім НІ. Можливо, деякий час у людині буде і світло, і темрява. Та з часом останеться щось одне. Бо людина має зробити вибір. Обрати щось одне. Або Бог, або сатана. Не має місця між раєм і пеклом. Або то, або то. Пристрасть - то тілесне відчуття (це від сатани), Любов - то духовне відчуття (це від Бога). Вибір за людиною, друже. Ірина Кохан, 25.04.2013 - 09:33
Вірш гарний!Але прочитавши його виникає питання-то що ж тепер нікому й не одружуватися,і не кохати???Не у всих шлюб і кохання закінчується зрадою... Не обов'язково близька людина зрадить..,а якщо відразу озброїтися недовірою,то те й отримаєш на що сподівався... Вічного не буває нічого,та все ж треба оптимістично дивитися уперед... Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чомуж,Іринка, ти зробила такий висновок. Одружуватись. Любити і кохати чоловіка. Питання лишень у змісті слова "пристрасть", вірніше у почуттях які ти відчуваєш. Мабуть правильніше булов сказати "хіть". Просто слово "хіть" людина сприймає здебільш як "извращение". Я хотів сказати у свому вірші, що якщо людина керується тілесним почуттям пристрасті (бажанням сексу, тілесного задоволення, бачить у людині лишень об"єкт задоволення своїх тілесних потреб і бажань) то це неодмінно приведе до такого фіналу. Звісно якщо ти любиш душею, якщо пристрасть для тебе, це прояв ніжності і бажання об"єднатися у єдиному відчутті, для створення чи підтримки сім"ї), то чому це має скінчитися погано. Я не закликаю підозрювати когось у невірності. Ні в якому разі. Підозра - це перший крок до негараздів. Я закликаю до вибора душею, а не тілом. Та якщо вже так сталося як сталося, то я не засуджую, лишень хочу, щоб людина зрозуміла у чому була її помилка. Якщо ти розумієш, що саме в тебе болить і чому, ти можеш вилікуватись. Інакше лишень будеш себе калічити. Розумієш? Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, приємно. Дещо незрозуміло
Ярмульська Галина, 25.04.2013 - 07:47
Господь посилає для Вастакі чудові вірші, які наставлять людей на правильний шлях,і я в цьому певна.Ви талант від Господа з чуйним серцем.Дай Бог Вам здоров'я. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я буду дуже радий, якщо хтось вчинить вірно, прочитавши мій вірш. Щодо іншого - на все воля Божа. Дається кожному, хто хоче взяти. Дякую вам, Галина, за побажання здоров"я. Здоров"я зайвим не буває. Дякую. Я також Вам бажаю гарного здоров"я і творчих звершень. |
|
|