Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Іду по вулиці вмитій дощем - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...він все такий... Дякую, Лано!
Салтан Николай, 15.07.2013 - 19:44
... сумні чуттєві рядочки "Розколошмащені" прочитав з другої спроби Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я й не запримітила, що там"щ" замість "ч" Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Павле! Це так приємно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Ми пов’язані з природою невидимою ниттю, мов діти, що, перебуваючи у материнському лоні, обвиті її павутиною. Дякую, Іринко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я щиро рада такій теплій їх оцінці. Дякую, Віталій!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інакше то будемо не ми! Дякую, Ліоліночко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не дарма ж кажуть, що чекати й наздоганяти то є найгірше. Дякую, Іринко!
Наталя Данилюк, 12.07.2013 - 11:40
Доля полюбляє гратися нами і не до всіх вона прихильна...Та все ж, не варто вішати носа, бо іноді не знаєш, як несподівано може повернутися життя і ощасливити нас. Хай Вам частіше посміхається сонце!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Наталочко, доля, що той колосок у полі. Дякую! Навзаєм!
Н-А-Д-І-Я, 12.07.2013 - 06:18
Відчувається настрій ЛГ... Можливо, дощ його навіяв...Удачі, любові, надіїї, віри!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так у нас добряче й дощить. Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така в же, видно, наша доля - чекати! Дякую, Люба!
Дід Михалич, 12.07.2013 - 00:16
Вірш гарний, ніжний, автор справді вартий поваги і похвали, але в мене виник певний дискомфорт при читанні другого рядочка, а точніше слова "тОркають"... Я вже раз бачив подібну ситуацію на сайті і там, доречі, розгорнулась ціла дискусія, де один із учасників сказав про те, що наголоси можна змінювати, якщо це омоніми, чи щось схоже.. Я його цілком підтримую, адже дане слово у даному варіанті зовсім не сприймається і, чесно кажучи, язик зломати можна ((( "косі краплі торкають щоки" - варіант кращий,як на мене, та я його не нав*язую... Ате над вищезказаним рядком варто задуматись
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І мені приємно читати Ваш коментар, хоча, перечитала підмічений рядочок - язик на місці. Можливо тому, що тут, на львівщині, в місцевому діалекті, в деяких словах наголос змінений та я подумаю над Вашим зауваженням. Дякую, д. Михаличу!
|
|
|