Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Радченко: Ми ще не вмієм прощатись (За мотивами вірша А. Ахматової) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борисовна, 08.08.2013 - 12:22
Как интересно! И твой, и Анин перевод заслуживают право на существование! Тебя стоит похвалить - более тщательная работа.
С.Плекан, 05.08.2013 - 12:16
Гарно!Не раз задумуєшся, яке служіння в священика: народження, шлюби, сповіді, причастя, відспівування. Все життя на долоні. @NN@, 03.08.2013 - 13:38
Олю, це був експромт, я навіть розмір не перевіряла. а збірки такої я не маю
@NN@, 02.08.2013 - 21:56
дуже гарний вірш, де ви його знайшли, Олюя його прочитала отак: Ще не навчились прощатись,- Бредем плече до плеча. Уже починає смеркати, (а можна - смеркатись?) В задумі ти, я умію мовчать. У церкву ввійдем, побачим,- Відспівують, хрестять, вінці... Без поглядів вийдем, неначе, Чужі. Яка у нас ціль? Чи сядем на сніг прим'ятий На кладовищі, легенько зітхнем, І ти намалюєш прутом палати, В яких ми удвох заживем. Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний переклад, Аня. Але я стараюся зберегти розмір оригіналу, тому не завжди виходить так, як повинно.А вірш з книги "Я - голос ваш..."1989 рік видання.Я давно хотіла перекласти цей вірш, та якось не складалося. Дякую за візит, Анічка.
Віталій Назарук, 02.08.2013 - 07:56
Гарно, п. Олю! Мені Ваше бачення поезії А. Ахматовоїособливе і близьке! |
|
|