Від кожного дотику твого тремчу я неначе уперше
від голосу знов переношусь у інші світи
напевно ти є саме той зачарований вершник,
який мого болю вміло замітає сліди...
І губи твої,здається усе прокладають маршрути
в те місце ,яке так часто снилось у снах,
твій погляд для мене щось подібне солодкій отруті -
отруює серце,щоб в ньому ожила весна...
У тобі живуть краплі щастя і сонячні дивні химери,
які оселились й передались тихенько мені,
ти в світі моєму зумів поміняти старезні шпалери
й дістати все світло ,що жило десь в глибині....
